З Днем незалежності України!

30 років тому був проголошений Акт про незалежність України. У незалежній країні виросло ціле покоління. Ровесники незалежності здобули професію, будують власну кар’єру, мають власну справу, родину і виховують дітей. З успіхів кожного складається успіх всієї держави.

Ми отримали у спадщину природні багатства і культуру народу, який впродовж віків прагнув бути вільним і творити свою історію. І зараз маємо зберегти дароване нам і примножити його.

Колектив Національного природного парку «Кам’янська Січ» вітає співгромадян з 30-річчям незалежності України! Бажаємо щастя, добра, злагоди, порозуміння і згуртованості у справах, які нас єднають і зміцнюють нашу державу!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РЕЙНДЖЕРА

Щороку 31 липня відзначається Всесвітній день рейнджера (World Ranger Day). Цей день засновано у 2007 році Міжнародною федерацією рейнджерів (International Ranger Federation, IRF), коли під час зустрічі лідерів ANPR (Асоціація національних парків США), SCRA (Асоціація шотландських сільських рейнджерів) та CMA (Асоціація управління сільською місцевістю, яка представляє рейнджерів в Уельсі та Англії) була підписана спільна угода для підвищення підтримки та обізнаності щодо ризиків у збереженні в усьому світі природної та культурної спадщини.

Рейнджер це особа, яка охороняє природоохоронну територію. Рейнджери є «очима та вухами природоохоронної території». Вони забезпечують взаємозв’язок між керівництвом природоохоронної території, місцевим населенням і відвідувачами, володіють знаннями про її історію та дику природу.

На фото Житков Анатолій Григорович.
Рейнджер пильнує за безпекою природних багатств Національного природного парку “Кам’янська Січ”

Робота рейнджерів є надзвичайно відповідальною. Вони щоденно ризикують власним життям задля збереження природи та недопущення порушення природоохоронного законодавства. Ви можете подумати, що справжня небезпека бути охоронцем природоохоронної території походить від природних явищ, але насправді у більшості випадків вони натрапляють на небезпеку через браконьєрів та інших незаконних користувачів природних ресурсів.

В Україні терміном «рейнджер» можна назвати всіх посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду України. На сьогодні у цій службі в межах установ природно-заповідного фонду, підпорядкованих Міндовкілля, працює 1452 особи.

При виконанні своїх посадових обов’язків, задля збереження природних комплексів і об’єктів та недопущення їх знищення, працівники служби державної охорони природно-заповідного фонду України кожного разу ризикують власним життям. Протягом цього року в межах 2 установ природно-заповідного фонду посадові особи служби держохорони стали жертвами збройних нападів браконьєрів, отримавши тілесні ушкодження.

Відзначення Всесвітнього дня рейнджерів дає можливість підтримати їх життєво важливу роботу. Цей день також є можливістю віддати шану рейнджерам, які втратили життя при виконанні службових обов’язків. Сьогодні, у Всесвітній день рейнджера, бажаємо працівникам служби державної охорони природно-заповідного фонду України натхнення, вагомих результатів діяльності, міцного здоров’я, добробуту, душевної гармонії, успіхів у нелегкій та важливій природоохоронній справі! Збережемо природу Землі разом!

#WorldRangerDay

Законопроєкт № 4461 «Про території Смарагдової мережі» – впровадження європейських підходів до збереження дикої природи України

15 липня Верховна Рада України на позачерговому засіданні проголосувала за відправлення законопроекту про Смарагдову мережу на доопрацювання до профільного комітету з питань екології. «У Європі є аналогічна мережа, має назву «Натура 2000». Вона є основним засобом збереження дикої природи в Європейському Союзі. Смарагдова мережа є її абсолютним аналогом. Дуже важливо, щоб цей закон був проголосований. І на сьогодні у нас є такі об’єкти. Херсонський державний університет і Південна природоохоронна група долучились до розбудови «Смарагдової мережі». Ці об’єкти не мають юридичного статусу, тому й важливо, щоб закон був прийнятий. Це дозволить виконати положення Бернської конвенції і впровадити європейські підходи до збереження біорізноманіття», – прокоментував завідувач кафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.

Смарагдова мережа — мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Вона вже існує в Україні і в її складі 377 особливо цінних територій площею приблизно 8 мільйонів гектарів, що нанесені на публічну кадастрову мапу України.

Ми на сайті Природно-заповідного фонду України

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів реалізовано цікаву ініціативу: зібрати всі об’єкти природно-заповідного фонду України, які надають рекреаційні послуги на одній платформі.

З туристичними принадами нашого парку, а також з науковою, освітньою та природоохоронною діяльністю, яку ми провадимо можна ознайомитись за покликанням –

Сайт стане в нагоді людям, що надають перевагу відпочинку на лоні природи.

Святкування Дня Конституції України на Кам’янській Січі

НПП «Кам’янська Січ» – велика природоохоронна територія, на якій розташовується пам’ятка історії та археології. На високій кручі Дніпра стояли козаки Війська Запорізького Низового у 1709 – 1711 та у 1728 – 1734 роках. Національний парк названий на честь цієї козацької Січі. І на цьому місці проводяться державні свята. Козаки і старшина на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком підписують Договір і Постановлення Прав і Вольностей Війська Запорізького з гетьманом Пилипом Орликом. Подія сталась 5 квітня 1710 року у Бендерах (територія нинішньої Молдови). Договір-Конституція Орлика офіційно визнана першою козацькою Конституцією. Реконструкція цієї знакової події відкриває святкування 25-ої річниці прийняття Конституції незалежної України на історичному місці – Кам’янській Січі. Тут збереглась могила ватажка козаків Костя Гордієнка, який виступав від імені усіх козаків при укладенні Договору. Його пам’ять вшановують молебнем та покладанням квітів до кам’яного хреста. Сучасні козацькі формування та клуб реконструкторів відтворюють атмосферу козацької вольниці. Найяскравіші моменти святкування дивіться у репортажі студії «Український південь».

Нові наукові відкриття в Національному природному парку «Кам’янська Січ»

Під час дослідження рослинного покриву НПП «Кам’янська Січ» було встановлено рекорд для степових екосистем Степової зони України за чисельністю видів на одиницю площі та виявлено два нових для флори Парку види ковили.

DCIM\100MEDIA\DJI_0875.JPG

З 24 травня по 2 червня в Херсонській області працювала Міжнародна експедиція Євразіатської міжнародної групи EDGG. Науковці 4 країн, які представляли 10 установ, вивчали пустельні та псамофітні степи Півдня України. По закінченні експедиції частина вчених-біологів продовжила польові дослідження на території НПП «Кам’янська Січ».

DCIM\100MEDIA\DJI_0877.JPG

Наразі тут триває закладання складного моніторингового майданчика міжнародного значення «Прихованого біорізноманіття» “Dark Diversity Plot”». Майданчик включає дві постійні ділянки площею 2500 квадратних метрів та від 30 до 90 супутніх ділянок площею 100 квадратних метрів кожна. Це лише третя подібна ділянка в Україні. У ході закладання моніторингового майданчика були здійснені важливі відкриття. «На одній з ділянок площею 100 квадратних метрів, яка була закладена в одному з відгалужень Кам’янської балки (називається балка Крутенька), було виявлено 95 видів вищих рослин, що, напевно, є рекордним показником чисельності видів на одиницю площі в Степовій зоні України. Для умов півдня степової зони це дуже багато. Тому ми дуже раді, що нам вдалось зафіксувати це на території Парку», – розповів науковий співробітник Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАНУ Денис Винокуров.У ході закладання ділянки в іншій частині Кам’янської балки (неподалік урочища Круглик) було виявлено два нових для флори НПП та Херсонської області в цілому види рослин, що включені до Червоної книги України: ковилу вузьколисту (Stipa tirsa) та ковилу пірчасту (Stipa pennata). Ці види зазвичай зростають значно північніше, оскільки притаманні північним степовим екосистемам. «Тим і унікальні степи на території НПП, що тут на такій невеличкій території на схилах різної крутизни та експозиції зібрані практично всі зональні варіанти степів України. Національний природний парк «Кам’янська Січ» розташовується в смузі справжніх степів, однак тут також представлені як угруповання пустельних приморських степів (їхня зона розташовується значно південніше НПП), так і угруповання лучних степів лісостепу», – сказав завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко. Роботи із закладання “Dark Diversity Plot” на «Кам’янській Січі» ще тривають. Вже закладені 23 з 30 ділянок розміром 100 квадратних метрів та 2 з 2 ділянок площею 2500 квадратних метрів.

КАМ’ЯНСЬКА СІЧ ПРИЙМАЛА VII ТАВРІЙСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ КОНГРЕС

Сьогодні, з туристичними атракціями НПП «Кам’янська Січ», ознайомились учасники VII Таврійського туристичного конгресу. Гостями парку стали представники туристичного бізнесу, управлінь і відділів туризму обласних державних адміністрації, журналісти та блогери з усієї країни.

Поважним гостям демонстрували культурні, історичні, природні та гастрономічні візитівки регіону, а також візію розвитку туристичної сфери на даній території.

У Херсонському державному університеті відбулось друге засідання науково-технічної ради НПП «Кам’янська Січ»

Відбулось чергове засідання Науково-технічної ради національного природного парку «Кам’янська Січ» на базі наукового куратора Херсонського державного університету. Науково-технічна рада є постійно діючим колегіальним дорадчим органом, який вирішує наукові та науково-технічні проблеми і сприяє участі громадськості в управлінні НПП «Кам’янська Січ», а також НТР надає рекомендації щодо основних питань діяльності парку. На засіданні обговорили матеріали до проєкту лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях у межах Парку, затвердили склад бюро Науково-технічної ради, розглянули та погодили ділянки і маршрути для ведення рекреаційної діяльності. Науково-технічною радою розглянуто наукове обґрунтування на спеціальне використання природних ресурсів в межах парку на 2021 рік необхідних для інвентаризації флори судинних рослин, бріофлори та ліхенобіоти, а також для встановлення сучасного стану іхтіофауни акваторії Парку, рівня трансформації видового складу риб, динаміки структурних показників популяцій риб. Визначено пріоритетність серед запропонованих рекреаційним відділом туристичних маршрутів.


Була заслухана інформація про вихід першого Тому Літопис природи за 2020 рік як основної науково-дослідної теми НПП «Кам’янська Січ». Обговорено перспективи створення музею в Милівській територіальній громаді та можливість надання матеріалів з НПП «Кам’янська Січ».

Члени ради проголосували за створення бюро у складі 8 осіб, які зможуть приймати рішення у термінових питаннях. Також був анонсований вихід першого тому «Літопису природи» НПП «Кам’янська Січ», відкриття краєзнавчого музею Милівської територіальної громади, в якому буде представлена історія Національного природного парку, та розташування метеорологічної станції на території «Кам’янської Січі».
«Територія Національного парку залишається цікавою для науковців. 23 травня та з 4 по 6 червня на степових ділянках працюватимуть іноземні вчені-біологи у складі експедиції ХДУ. Національний заповідник «Хортиця» вже заявив про бажання продовжити археологічні розкопки на території заповідного об’єкту», – підкреслив в. о. директора НПП «Кам’янська Січ»
Сергій Скорик, Юля Ходосовцева.

Нові туристичні маршрути пропонує Національний природний парк «Кам’янська Січ»

Національний природний парк «Кам’янська Січ» запрошує херсонців та гостей області пройтись цікавими туристичними пішими та водними маршрутами. Діяльність співробітників заповідного об’єкта не обмежується лише охороною. У їхніх функціях — еколого-просвітницька, виховна робота, розвиток туристичного напрямку.

Завідувач кафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко зазначив: «Перед цим новим туристичним сезоном зібрався досить потужний колектив — і викладачі, і студенти, і працівники парку. Ми апробовували, планували можливі туристичні маршрути на період цього сезону. Пройшли кілька з них, роздивилися багато локацій. Чекаємо туристів».
«Кам’янська Січ» — пам’ятка комплексна: природні об’єкти, археологічні та історичні пам’ятки, включені до туристичних шляхів.

Керівник природного парку «Кам’янська Січ» Сергій Скорик розповів, що таких шляхів сім: «П’ять піших туристичних маршрути і два водні, які будуть відкриті вже в червні».
Цього року навесні одними з перших на екскурсії в нацпарку побували представники Херсонської Торгово-промислової палати.

Президентка палати Вікторія Остроумова поділилася враженнями від візиту: «Все дуже сподобалося. І погода, і екскурсоводи, тепло прийняв нас президент національного парку. Була чудова екскурсія з Андрієм Лопушинським. Професори Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев розповіли про біологічне різноманіття парку та про його важливість. Ми дізналися для себе багато нового. І вже намітили, що могли б тут зробити. Я сподіваюся, що цього року у нас буде багато туристів».
Найчастіше гостей парку цікавлять історичні події, які відбувались на цій території, природні умови, в яких жили учасники цих подій. Один з маршрутів включає знайомство з козацьким станом Війська Запорозького Низового — «Кам’янською Січчю».
Завідувач сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника Хортиця Андрій Лопушинський розповів: «В «Кам’янській Січі» херсонці можуть побачити могилу кошового отамана Костя Гордієнка, місце, де розташовувалися козацькі курені. Все це розташовувалося на досить крутому схилі. Частина куренів знаходилася і вище, на площині. Треба відвідувати такі історичні місця, пізнавати історію рідного краю».

Не лише свідоцтва козацької доби входять до спільного туристичного маршруту. На території природного парку розташовуються пам’ятки більш давніх часів — епохи бронзи та скіфського періоду. Є кургани давніх народів, городище пізньоскіфського періоду, більш наближені у часі об’єкти — унікальна церква у селі Качкарівка, залишки маєтку Агаркових у селі Республіканець Бериславського району. І всі ці події відбувалися у природному середовищі.
Заступниця керівника НПП «Кам’янська Січ» Юлія Ходосовцева запрошує на екскурсії: «Ми хочемо запропонувати нашим відвідувачам сім маршрутів, розроблених співробітниками Національного природного парку «Кам`янська Січ». Нам є що показати, бо тут цікаво і захоплююче у будь-яку пору року. Тож запрошуємо пройтись туристичними стежками і відкрити для себе природу та історію півдня України!».
Підготувала Марина Азізова

Деталі у відеосюжеті