З нагоди професійного свята працівників природно-заповідної справи було відзначено Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України колектив Національного природного парку “Кам’янська Січ”, який в надзвичайно складних умовах в зоні бойових дій займається природоохоронною діяльністю, а також розмінуванням території, ліквідацією пожеж, які виникають через російські обстріли.
Свято працівників природно-заповідної справи встановлено Указом Президента України від 18.08.2009 №629/2009. Воно відзначається щорічно 7 липня. У наш час особливо заслуговує на увагу самовіддана праця колективів національних парків, заповідників та природоохоронних організацій, які з початку російського повномасштабного вторгнення згуртувалися для підтримки українців.
Колектив Нацпарку “Кам’янська Січ” займається й евакуацією населення із небезпечних населених пунктів через російські обстріли, і допомагає місцевим жителям з гуманітарною допомогою.
Науковці і співробітники Нацпарку продовжують досліджувати вплив війни на природоохоронну територію, документуючи екозлочини російських військових.
Відзначення роботи колективу – це визнання його вагомого внеску у збереження природоохоронної території, незважаючи на небезпеку та виклики. Дякуємо нашим захисникам за мужність, відданість та любов до рідної землі!
Співробітники Національного парку “Кам’янська Січ” встановили попереджувальні таблички про мінну загрозу. Майже вся територія Нацпарку замінована. Ворог з лівобережжя Херсонщини, яке залишається тимчасово окупованим, обстрілює її з різних видів зброї. Нерозірвані снаряди, міни – це загроза життю. Шановні жителі Бериславського району, уникайте відвідування лісосмуг та відкритої місцевості, не наражайте себе на небезпеку, бережіть своє життя та близьких!
У січні НПП «Кам’янська Січ» проводив конкурс серед навчальних закладів Милівської та Новорайської територіальних на виготовлення годівничок для птахів.
За його умовами, кожен заклад освіти мав представити не менше п’яти виробів. Ініціатором проведення змагання виступив керівник НПП «Кам’янська Січ» Сергій Скорик.
Акція спрямована на порятунок птахів, які залишились зимувати на території Національного парку. «Птахи, що не відлітають у теплі краї, витримують низькі температури, але відчувають брак їжі. Ми можемо їм допомогти, встановивши годівнички. Так виникла ідея провести цей конкурс на виготовлення кращої годівнички. І таким чином залучити дітей дошкільного і шкільного віку до збереження природи», – розповів керівник НПП Сергій Скорик.
Конкурс підтримав депутат обласної ради Ігор Йосипенко.
Він надав цінні призи для переможців. «Я вдячний Сергію Скорику за ініціативу. Я вдячний за те, що підтримали нашу ідею і директори закладів, і наші батьки, і діточки. І результатом цієї робити стали чудові, я би сказав, витвори мистецтва.
Коли ми визначались з кращими роботами, то скажу відверто – було дуже важко. Тому ми залучили до цього всіх присутніх в залі», – сказав Ігор Йосипенко. «Коли Нацпарк виступив з ідеєю проведення конкурсу саме зимової пори року і щоб прийняли участь саме ті громади, на територіях яких розташований Нацпарк (Новорайська та Милівська), ми підтримали цю ідею. Ми розуміємо, що тільки спільною працею, спільними ідеями ми можемо робити корисні справи в наших громадах», – зазначила перша заступниця голови Бериславської райдержадміністрації Ірина Дробиш.
У визначенні переможців конкурсу взяли участь представники НПП «Кам’янська Січ», районної влади, територіальних громад.
За результатами голосування, перше місце посів Новокаїрський заклад дошкільної освіти. Колектив отримав сучасний телевізор. За друге місце у конкурсі Милівський заклад повної загальної середньої освіти був нагороджений акустичною системою. На третьому місці – Качкарівський заклад повної середньої загальної освіти, який отримав у дарунок кольоровий принтер. Всі учасники конкурсу були відзначені подарунками. «Ця ідея об’єднала і батьків, і дітей, і педагогічні колективи. Я вважаю, що це дуже корисна справа, яка виховує у дітях дбайливе ставлення до природи, об’єднує родини для добрих справ. Тому навчальні заклади Милівської територіальної громади підхопили цю ідею», – прокоментував голова Милівської ТГ Олег Яхнієнко.
Хоча підсумки конкурсу вже підбито, журі визначатиме ще й персональних переможців.«Це ще не кінець акції. На Інтернет-ресурсах ми оголосимо імена трьох дітей-переможців, які виготовили найкращі годівнички, вручимо їм дарунки. Таким чином заохотимо більшу кількість дітей до допомоги птахам взимку», – розповів керівник НПП «Кам’янська Січ» Сергій Скорик.
Нацпарк підписав меморандум про співпрацю з проєктом, розробленим фахівцями організації «Rewilding Ukraine» з відновлення екосистем вздовж Азово-Чорноморського коридору. Концепція розвитку регіону подана на європейську програму «Ландшафти під загрозою». Таким чином південь України доєднається до практик ревайлдингу – повернення до дикої природи Європи.
Ревайлдинг-ініціативи надійшли від фахівців Одеського Центру регіональних досліджень. Понад 2 десятиліття установа працює над питаннями сталого використання, збереження, відновлення природних ресурсів півдня України. З 2019 року науковці займаються вивченням ситуації та можливостями відновлення екосистем вздовж Азово-Чорноморського екологічного коридору.
За роки досліджень науковці відзначають низку проблем, притаманних всім південним областям. Це надмірна розораність земель (від 60 до 70% від загальної площі), неконтрольована забудова територій та рекреаційна діяльність (наприклад, джипінг та поїздки на квадроциклах впливають на території піщаних арен), використання сільгоспвиробниками отрутохімікатів, від яких гинуть дикі тварини і птахи.
Природно-заповідні об’єкти на території Херсонської та Миколаївської областей виконують місію збереження комплексу дельти Дніпра і пісків. Але й охоронні території не застраховані від негативних впливів.
Ігор Студенніков, виконавчий директор Одеського Центру регіональних досліджень
«Нацпарки, дійсно, є ядрами, де зберігаються найбільш цінні екосистеми. Сьогодні є певні ризики і для них. На жаль, сьогодні не всі місцеві громади розуміють важливість збереження таких природних комплексів. Об’єкти природоохоронного комплексу намагаються використовувати для суто економічних цілей. Приклад – Кінбурн. Скандальна ситуація, коли ОТГ намагається розвивати неконтрольований туризм, рекреаційну сферу, не розуміючи того, що за кілька років цей ресурс буде «підірваний» і вони не зможуть заробляти на туризмі так, як сьогодні», – сказав виконавчий директор Одеського Центру регіональних досліджень Ігор Студенніков.
Науковці розробили проєкт розвитку комплексу Азово-Чорноморського екологічного коридору, який простягнувся на 300 тисяч гектарів. Під час візиту на Херсонщину вони побували у кількох об’єктах природно-заповідного фонду для пошуку однодумців і координації спільних ревайлдинг-ініціатив.
Олег Дяков, головний науковий співробітник Одеського Центру регіональних досліджень
«Ми підготували концепцію великого п’ятирічного проєкту, і він поданий на програму «Ландшафти під загрозою». Це – європейська програма, яка стосується масштабного відновлення природних екосистем. І дуже сподіваємося, що в нас з’явиться можливість для реалізації цієї роботи. Одним з об’єктів природно-заповідного фонду, з яким ми підписали меморандум про співпрацю, є Національний природний парк «Кам’янська Січ». З Нацпарком співпрацює потужна група фахівців. Перспективними є напрямки відновлення природного випасу на території Парку (тут цікавим є досвід «Асканії-Нова» з надання банку травоїдних тварин) та відновлення гідрологічного режиму Дніпра», – зазначив фахівець з відновлення екосистем організації «Rewilding Ukraine», головний науковий співробітник Одеського Центру регіональних досліджень Олег Дяков. Ревайлдинг (або здичавіння) – інноваційний спосіб відновлення дикої природи Європи. Принципи ревайлдингу – дозволити природним процесам переформатувати та покращити стан екосистем, таким чином відновити водні й наземні ландшафти Європи.
30 років тому був проголошений Акт про незалежність України. У незалежній країні виросло ціле покоління. Ровесники незалежності здобули професію, будують власну кар’єру, мають власну справу, родину і виховують дітей. З успіхів кожного складається успіх всієї держави.
Ми отримали у спадщину природні багатства і культуру народу, який впродовж віків прагнув бути вільним і творити свою історію. І зараз маємо зберегти дароване нам і примножити його.
Колектив Національного природного парку «Кам’янська Січ» вітає співгромадян з 30-річчям незалежності України! Бажаємо щастя, добра, злагоди, порозуміння і згуртованості у справах, які нас єднають і зміцнюють нашу державу!
Щороку 31 липня відзначається Всесвітній день рейнджера (World Ranger Day). Цей день засновано у 2007 році Міжнародною федерацією рейнджерів (International Ranger Federation, IRF), коли під час зустрічі лідерів ANPR (Асоціація національних парків США), SCRA (Асоціація шотландських сільських рейнджерів) та CMA (Асоціація управління сільською місцевістю, яка представляє рейнджерів в Уельсі та Англії) була підписана спільна угода для підвищення підтримки та обізнаності щодо ризиків у збереженні в усьому світі природної та культурної спадщини.
Рейнджер це особа, яка охороняє природоохоронну територію. Рейнджери є «очима та вухами природоохоронної території». Вони забезпечують взаємозв’язок між керівництвом природоохоронної території, місцевим населенням і відвідувачами, володіють знаннями про її історію та дику природу.
На фото Житков Анатолій Григорович. Рейнджер пильнує за безпекою природних багатств Національного природного парку “Кам’янська Січ”
Робота рейнджерів є надзвичайно відповідальною. Вони щоденно ризикують власним життям задля збереження природи та недопущення порушення природоохоронного законодавства. Ви можете подумати, що справжня небезпека бути охоронцем природоохоронної території походить від природних явищ, але насправді у більшості випадків вони натрапляють на небезпеку через браконьєрів та інших незаконних користувачів природних ресурсів.
В Україні терміном «рейнджер» можна назвати всіх посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду України. На сьогодні у цій службі в межах установ природно-заповідного фонду, підпорядкованих Міндовкілля, працює 1452 особи.
При виконанні своїх посадових обов’язків, задля збереження природних комплексів і об’єктів та недопущення їх знищення, працівники служби державної охорони природно-заповідного фонду України кожного разу ризикують власним життям. Протягом цього року в межах 2 установ природно-заповідного фонду посадові особи служби держохорони стали жертвами збройних нападів браконьєрів, отримавши тілесні ушкодження.
Відзначення Всесвітнього дня рейнджерів дає можливість підтримати їх життєво важливу роботу. Цей день також є можливістю віддати шану рейнджерам, які втратили життя при виконанні службових обов’язків. Сьогодні, у Всесвітній день рейнджера, бажаємо працівникам служби державної охорони природно-заповідного фонду України натхнення, вагомих результатів діяльності, міцного здоров’я, добробуту, душевної гармонії, успіхів у нелегкій та важливій природоохоронній справі! Збережемо природу Землі разом!
15 липня Верховна Рада України на позачерговому засіданні проголосувала за відправлення законопроекту про Смарагдову мережу на доопрацювання до профільного комітету з питань екології. «У Європі є аналогічна мережа, має назву «Натура 2000». Вона є основним засобом збереження дикої природи в Європейському Союзі. Смарагдова мережа є її абсолютним аналогом. Дуже важливо, щоб цей закон був проголосований. І на сьогодні у нас є такі об’єкти. Херсонський державний університет і Південна природоохоронна група долучились до розбудови «Смарагдової мережі». Ці об’єкти не мають юридичного статусу, тому й важливо, щоб закон був прийнятий. Це дозволить виконати положення Бернської конвенції і впровадити європейські підходи до збереження біорізноманіття», – прокоментував завідувач кафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.
Смарагдова мережа — мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Вона вже існує в Україні і в її складі 377 особливо цінних територій площею приблизно 8 мільйонів гектарів, що нанесені на публічну кадастрову мапу України.
